особливе завдання

1. спеціальний, надзвичайний (про вповноваженого представника)

2. позачерговий (про сесію)

3. додатковий (про вибори тощо)

- special correspondent спеціальний кореспондент

- special interests

a) капіталовкладення

b) корпорації, монополії

c) "групи з особливими інтересами", корпорації/ монополії, які шляхом законодавства прагнуть отримати привілеї

- special messenger кур'єр

- special mission особливе завдання

- special representative спеціальний представник

- to give special attention надавати особливої уваги

- to pay special attention надавати особливої уваги

1) ч. ім'я Джоуб, Джоб

2) бібл. Іов

3) великострадна (терпляча) людина

* * *

1) робота, справа, праця, труд

2) місце служби; посада; професія, рід занять, кваліфікація; eк. робоче місце

3) завдання; урок

4) стан речей, ситуація

5) корупція; побиття; завдання каліцтв; cл. злодійство, крадіжка; грабіж

6) cл. штучка (про річ, людину); щось особливе

7) = job-carriage; = job -horse

8) pl залежалі товари, книги

9) тex., кoм. деталь, виріб

10) пoлiгp. акциденція, акцидентна робота

1) відрядний, акордний

2) який виконується на замовлення

3) який продається або купується партіями

4) працюючий

1) працювати відрядно; наймати на відрядну роботу

2) працювати нерегулярно; брати випадкову роботу

3) брати або давати внайми

4) eк. спекулювати, баришувати; бути маклером; бути джобером

5) продавати за зниженою ціною книги

6) зловживати своїм службовим становищем

1) робота, справа, праця, труд

2) місце служби; посада; професія, рід занять, кваліфікація; eк. робоче місце

3) завдання; урок

4) стан речей, ситуація

5) корупція; побиття; завдання каліцтв; cл. злодійство, крадіжка; грабіж

6) cл. штучка (про річ, людину); щось особливе

7) = job-carriage; = job -horse

8) pl залежалі товари, книги

9) тex., кoм. деталь, виріб

10) пoлiгp. акциденція, акцидентна робота

1) відрядний, акордний

2) який виконується на замовлення

3) який продається або купується партіями

4) працюючий

1) працювати відрядно; наймати на відрядну роботу

2) працювати нерегулярно; брати випадкову роботу

3) брати або давати внайми

4) eк. спекулювати, баришувати; бути маклером; бути джобером

5) продавати за зниженою ціною книги

6) зловживати своїм службовим становищем

Фоєрбах, Людвіг (1804, Ландсхут, Баварія - 1872) - нім. філософ, представник класичної нім. філософії. Закінчив Берлінський ун-т (1828), приват-доцент Ерлангенського ун-ту (1829 - 1830). Після опублікування праці "Думки про смерть і безсмертя" був позбавлений права викладання. Головним завданням своєї філософії Ф. вважав відповідь на питання - якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя? Для розкриття природи людини Ф. застосовує поняття любові. Любов, за Ф., - прояв активності самої природи, особливе чуттєво-емоційне піднесення, чинник самоутвердження людини у світі. Завдання філософії - допомогти людям стати щасливими шляхом об'єднання зі світом і між собою на засадах любові. Ф. розрізняє людську природу і людську сутність. Перша притаманна кожній людині і є сукупністю її сутнісних сил (почуття, розум, воля), потреб (головна - спілкування), пристрастей та прагнень (найсуттєвіше - прагнення до щастя) Л. юдська сутність виявляється лише через спілкування "Я" - "Ти". Соціальність як взаємодію і спілкування "Я" - "Ти" Ф. трактує на антропологічних засадах, не враховуючи суспільно-історичних закономірностей і відносин. Релігія, за Ф., закорінена в людській природі, в почутті залежності від зовнішніх (відчужених) щодо неї сил природи і суспільства, у прагненні до щастя, в уяві і фантазії. Людина обожнює сили, від яких чекає заспокоєння своїх тривог та здійснення бажань. Ф. доходить висновку, що релігія, компенсуючи те, чого людям не вистачає, їм необхідна, тому її належить замінити суттєво новою формою - Релігією людяності. Філософія історії Ф. має ідеалістичний характер. Різні періоди в історії людства пояснюються різними етапами в розвитку релігійних уявлень як ілюзорних форм свідомості, орієнтованих на компенсацію дефіциту щастя С. оціальні конфлікти, за Ф., породжуються суперечностями між релігіями і розв'язуються завдяки поступові людського розуму. Подальший прогрес людства Ф. вбачав в утвердженні нової філософії-релігії, що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Безсмертя принципово заперечував, вважав його марнотною мрією. Впровадження нової філософії-релігії має спиратися на просвітництво.

[br]

Осн. тв.: "Думки про смерть і безсмертя" (1830); "Про філософію і християнство" (1839); "Сутність християнства" (1841); "Основи філософії майбутнього" (1843); "Сутність релігії" (1845).